Тевтонський орден: перші здобутки і період розквіту

Грюнвальдська битва
Однією із заслуг Тевтонського ордену було навернення пруських племен у християнство. Більше того, після відповідної булли Папи Римського Пруссія повністю перейшла у володіння Тевтонського ордену, який на той час із військово-релігійної спільноти переріс у державу. Це сталося на початку ХІІІ століття, коли на чолі ордену став Герман фон Зальца – четвертий Великий магістр.

Саме він першим зрозумів, що тевтонці не мають майбутнього на Близькому Сході, тому всі свої зусилля спрямував на завоювання свого місця в Європі.

Взявши участь у поході проти пруських племен, члени ордену один за одним перемагали племенні союзи на території Прусії, завойовували землі і закріплювались на них, будуючи свої замки. Одним із таких замків став Кенінгсберг. Звичайно ж, завоюванням Прусії тевтонські лицарі не вдовольнилися і вирішили вести наступ далі на Схід, на руські землі. Вони мали на меті не тільки відібрати території у русичів, які, до речі, заліковували рани після нашестя Батия, але й окатоличити православних мешканців цих земель. Але тут тевтонці зазнали поразки під час битви на Чудському озері у 1242 році.

Grunwald Battle — Movie English — the Battle of Grunwald

Нападникам також протистояло Галицько-Волинське князівство: у 30-х роках ХІІІ століття князь Данило Романович виграв битву під Дорогичином, зупинивши тим самим просування лицарів далі на Схід. Результатом цієї битви стало укладення тристороннього союзу між князем Данилом, представником Великого магістра Тевтонського ордену у Прусії Бурхардом фон Хорнхаузеном і мазовецьким князем Земовітом.

На початку XIV століття столицею ордену-держави став замок Марієнбург. А перед тим війська ордену знищили все польське населення міста Гданськ – близько 10 тисяч християн. Землі, що звільнилися, були передані німецьким колоністам. Під владою Тевтонського ордена також опинилося Східне Помор’є.

Опісля Тевтонський орден взявся за Велике князівство Литовське, здійснивши сотні набігів на його землі і завоювавши частину його території. Для Литви ситуація поліпшилась тільки після того, як в 1386 році литовський князь Ягайло заручився з спадкоємицею польського трону. Утворена внаслідок цього союзу «особиста унія» мало достатньо сил, аби протистояти натиску лицарів.

Так тривало до початку XV століття: у 1410 році відбулась одна з найвідоміших битв Середньовічної Європи – Грюнвальдська, яка й стала початком кінця могутнього і, здавалося б, непереможного Тевтонського ордену.