Про життя лицарів багато розкажуть еффігії

effig
Знатних лицарів у часи Середньовіччя хоронили в соборах і церквах, а на їхніх могилах встановлювали еффігії – скульптурні надгробки. Оскільки прихожани благоговійно ставилися до захоронень, частина надгробків добре збереглися до наших днів. Особливо багато еффігій на території Англії: майже у кожному старовинному соборі таких є декілька. Саме завдяки таким витворам мистецтва, нащадки мають змогу уявити, як саме виглядав лицар, які він мав обладунки.

Історики вважають, що вперше скульптурні надгробки на могилах лицарів (а також королів і ченців) почали споруджувати в Англії. Згодом ця традиція поширилася всієї Західною Європою. Для виготовлення еффігії використовувалося дерево або камінь. Збереглися надгробки як в повний зріст, так і у вигляді бюсту. Найчастіше фігура померлого зображувалася у лежачому положенні, але також зустрічалися камінні лицарі, які обіперлися на одне коліно або стоять.

Скульптурна композиція могла багато розповісти про те, яким померлий був за життя. Наприклад, учасників хрестових походів зображували зі схрещеними ногами, а якщо воїн не брав участі у боях з мусульманами, то ноги розміщувалися традиційно. Якщо поряд з лицарем знаходилася скульптура собаки – він помер природною смертю, лев – загинув у бою. Лицарів зображували зі зброєю і у шоломах, а простих воїнів – тільки зі зброєю. Підняте забрало свідчило, що тут спочиває представник знатного роду, який неодноразово перемагав у турнірах і показових поєдинках. Порожні піхви говорять про те, що воїн загинув у полоні.

Якщо комусь доведеться відвідати Херфордський собор в Англії, обов’язково слід побачити еффігію сера Річарда Пембріджа, який помер у 1375 році. Сер Річард очолював орден Підв’язки і був одним із його найвідоміших і найвправніших лицарів: під знаменами короля Едуарда ІІІ брав участь у багатьох битвах Столітньої війни. Відомо, що Пембрідж сам обрав місце свого останнього спочинку і зробив у зв’язку з цим необхідні розпорядження.

Серед інших найвідоміших надгробків – еффігії Роберта Берклі, що в Бристольському соборі (датується 1170 роком), Жоффрея де Мандевіля (церква в Лондоні, 1185 рік), Вільяма Маршала (там само, 1231 р.) та інші. До речі, на жаль, багато еффігій – безіменні. Найбільше скульптурних зображень на місцях захоронень лицарів з’явилося протягом XI-XIV століть, а згодом ця традиція втратила свою актуальність.