Лицарський замок: незручний, але надійно захищений

Лицарський замок
Ще й сьогодні багато юних представниць прекрасної статі мріють про благородних лицарів на баских конях, які відвезуть їх у прекрасний замок на високій горі. Правда, далеко не всі знають про те, що життя в середньовічному замку важко назвати комфортним. Якщо такі споруди й були яскравими зразками фортифікаційного мистецтва, то в естетичному плані явно недотягували до еталону.

Як правило, замки будувалися в місцях, які було б зручно захищати, наприклад, на вершині гори, яку ворогу було б важко взяти приступом. Кожен замок мав декілька веж, які використовувались для ведення спостережень за навколишньою територією. Якщо сторожові виявляли наближення ворога, вони дзвонили в дзвони, попереджаючи про це мешканців замку, а також тих, хто селився біля його стін. Кожен фортифікаційний комплекс був оточений глибоким ровом. Елементами захисту були також стрільниці і амбразури в стінах.

Замок – місце, де проживала не тільки сім’я господаря, а й багато інших мешканців – слуг, воїнів, васалів. Часто тут знаходили прихисток подорожуючі. Сама будівля складалася як з господарської частини (там також мешкали васали), так і з житлової. Господар замку із родиною перебував у залах з камінами, з допомогою яких помешкання обігрівалося взимку. Таких залів могло бути декілька: вони знаходилися один над одним. В головному залі (його висота була до 12 м, а площа 50-150 кв. м) відбувалися бенкети й інші урочистості. Окремі приміщення виділялися для спальні, кухні, кімнати для відпочинку і проведення часу (наприклад, там жіноча частина замку збиралася за вишиванням). Оскільки вікон в таких помешканнях було обмаль, а тому панувала напівтемрява, біля кожного з вікон передбачалися амбразури – місця, максимально наближенні до денного світла. Ввечері у кімнатах слуги запалювали свічки, а в коридорах – факели.

Щодо меблів, то головна увага приділялася не їхньому зовнішньому вигляду, а таким характеристикам, як міцність і довговічність. Головна зала переважно була умебльована лавками з низькими спинками, табуретами, кріслом господаря, великим столом.

Також всередині замкового комплексу знаходилися каплиця, конюшня, кузня, майстерня з виготовлення зброї, склад зброї, відгороджені місця для псів і худоби. Обов’язковим об’єктом був колодязь, викопаний посеред внутрішнього двору комплексу. Його роль в підтримці життєдіяльності замку під час його облоги важко переоцінити.