Кольчуги й пластинчаті панцирі як елементи захисту середньовічного лицаря

obladlyc
Середньовічні лицарі – це воїни, які багато часу проводили в боях, тому й не дивно, що форма одягу у них була відповідною – здатною захистити від удару противника. В період раннього Середньовіччя, як правило, таким захистом слугували кольчуги; пізніше їм на зміну прийшли пластинчаті панцирі.

Класичний варіант кольчуги – це одяг довжиною до колін з довгими рукавами. В комплект також входили рукавиці, зроблені з аналогічного матеріалу. Такі обладунки виготовлялися із залізних кілець, вироблених з дротів. На жаль, до наших днів такий захисний одяг майже не дійшов, тому сучасники мають можливість уявити, яким він був, на основі скульптур і малюнків. В залежності від комплектації (довжина, короткі чи довгі рукави) виріб мав вагу в середньому 15 кг.

Процедура виготовлення кольчуги була складною і потребувала неабиякої майстерності. Як правило, над виробом працювало відразу декілька ремісників. Готовий виріб загартовували у вогні. Очевидно, що деякі моделі могли мати підкладку з тканини. Щоб воїн міг без перешкоду рухатися і їздити на коні, нижня частина обладунків мала бокові розрізи.

Зрештою, орієнтовно в XII-XIII столітті із кольчуги виготовлялися й інші елементи одягу, наприклад, шоси – панчохи, які забезпечували захист ніг, або виготовлені із залізних кілець смуги, які захищали тільки передню частину ніг. Пізніше з’явилися наколінники й налокітники: останні, згідно зі свідченнями, використовувалися вкрай рідко.

Поверх кольчуги лицарі одягали сюрко – накидку, яка мала захищати залізний виріб від вологи і палючого сонця. На сюрко лицарі інколи малювали власний герб.

Пластинчаті панцирі стали актуальними наприкінці XIII століття. Вони одягалися через голову, після чого закріплювалися з допомогою ремінців. Панцирі виготовлялися з окремих пластин найрізноманітнішої форми. Для більш ефективного захисту лицарі інколи використовували обидва види обладунків – спочатку надягали кольчугу, а поверх неї – пластинчатий панцир.

Лицарські обладунки англійських королів — відеосюжет

Окрім того, у середньовічні часи на полі бою зустрічався ще один вид обладунків – лускові, які зовнішнім виглядом нагадували луску риби. Вони виготовлялися не тільки із заліза, а й з міді чи шкіри. Кожну частинку прикріплювали до основи (наприклад, сорочки з цупкої тканини) таким, чином, щоб наступний ряд трохи перекривав попередній, пише cupol.lviv.ua. Щоправда, такий панцир саме лицарі практично не носили.

Також про лицарство можна прочитати у Вікіпедії.